Маєте проблеми із самооцінкою, знижений емоційний фон, понад усе боїтеся самотності? Почуваєтеся великими хрещеними матерями та батьками цього світу й задовольняєте, а чи й передбачаєте потреби інших, ігноруючи власні? Ваш діагноз — співзалежність. Від цієї психічної патології потерпають мільйони людей, і вона виявляється в токсичних стосунках: подружніх, з батьками, колегами, друзями. Досить жити чужим життям і намагатися врятувати всіх ціною свого добробуту, розмиваючи особисті кордони! Необтяжливі опитування допоможуть визначити ваші координати в химерному світі співзалежності, і ви не пройдете повз вихід із цього лабіринту.
Діагноз «Співзалежність»: як ідентифікувати та знезброїти невидимого ворога
Співзалежність є «тихим ворогом» особистості — вона руйнує людину так само як хімічні адикції, але все ще не є видимою для загалу. Співзалежна людина часто опиняється зі своєю проблемою сам на сам, і книги самодопомоги стають дієвою зброєю у боротьбі. Авторка розповідає про перші тривожні дзвіночки співзалежності, її симптоми та способи виходу з цього хворобливого стану й токсичних стосунків.
На думку Мелоді Бітті, приводом для занепокоєння та початку активних дій на подолання співзалежності є:
- Нав’язлива потреба в контролі поведінки інших задля власної безпеки впевненості.
- Хронічно знижений емоційний фон.
- Надмірний перфекціонізм.
- Низька самооцінка та схильність до невиправданої самокритики, залежність від стороннього схвалення.
- Почуття відповідальності за емоційний стан та добробут інших людей.
- Схильність до нездорової самопожертви.
- Труднощі з встановленням та підтриманням здорових емоційних та фізичних меж
Тривожність, психологія жертви, провина та страх покинутості.
Попри розповсюджений стереотип, що співзалежність — хвороба стосунків у парі, вона часто виникає і в інших соціальних взаємодіях: між батьками та дітьми, з друзями та навіть із колегами.
