“Чоловіки без жінок” – у самій назві збірки покладено мотив і ключову ідею всіх новел, що до нього входять: головні герої – чоловіки, ті, кого за найрізноманітнішими обставинами покинули жінки, ті, хто втратив кохання всього свого життя або не досягнув такого.
Професор Токійського університету Міцуєсі Нумано написав про збірку так: “Після прочитання в підсвідомості залишається блюзова туга від неможливості жінкам і чоловікам, хай навіть найближчим, зрозуміти душі один одного до кінця. Сучасні люди, що втратили віру в богів і власне призначення, розвинути в собі так званий “орган самотності”, який допомагає їм брехати навіть тим, кого любиш усім серцем, і позбутися цього продукту душевної мутації просто не в змозі”